Готовий бізнес Що таке "готовий бізнес"?
Причини, з яких купують або продають готовий бізнес
Як купити чи продати готовий бізнес?
Як оцінити діючий бізнес?
Як вибрати посередника на ринку готового бізнесу?
Що таке "готовий бізнес"?
Підприємець - це фізична особа, яка здійснює комерційну (тобто спрямовану на отримання прибутку) діяльність в умовах вільного вибору напряму та методів роботи, самостійного прийняття рішень та повної відповідальності за наслідки прийнятих рішень. Бізнес (справа) - це насамперед зареєстроване у встановленому законом порядку унітарне чи корпоративне підприємство, що працює у певній галузі з метою отримання прибутку. Під терміном "готовий бізнес" розуміється така підприємницька діяльність, що здійснюється з метою отримання прибутку, має стійкий характер, має збалансовані показники фінансово-господарської діяльності та перебуває під контролем продавця повністю або значною мірою. Під терміном "контроль" розуміється такий відсоток голосів у вищому органі корпоративного (господарського) товариства, при якому жодна інша концентрація, що існує на дату продажу бізнесу або здатна виникнути в майбутньому, не зможе позбавити покупця можливості ухвалювати управлінські рішення.
Готовий бізнес - це дуже специфічний товар. Його специфіка полягає в тому, що кожне підприємство є єдиним та неповторним, характеризується своїм, тільки йому властивим комплексом структурних та функціональних елементів. Крім того, учасники ринку – продавці та покупці бізнесу – це вже досить досвідчені підприємці, які знають ціну такої праці. Досягти успіху на ринку готового бізнесу можна лише за умови зваженого підходу до прийняття рішень, залучення знань та досвіду фахівців, що працюють на цьому ринку.
Пропонуючи на продаж свій бізнес, продавець зобов`язаний надати покупцю документи, що підтверджують його повноваження на здійснення контролю над підприємством.
Причини, з яких купують чи продають діючий бізнес
У кожному конкретному випадку є своя причина продажу бізнесу. Якщо їх узагальнити, можна назвати три основні групи причин, через які підприємець готовий розлучитися зі своїм бізнесом. Це - психологічні, економічні та ситуативні.
До категорії психологічних причин можна віднести просте бажання підприємця змінити рід занять чи сконцентруватися в іншому виді діяльності. Справа, якій він віддав частину свого життя, перестала приносити задоволення, втратила свою новизну та перспективність. Згодом певний вид діяльності об`єктивно може втратити колишню актуальність. Крім того, у самого бізнесмена могли з`явитися нові амбіції, плани. Внаслідок таких причин підприємець втрачає інтерес до своєї колишньої роботи, дратується по дрібницях, стає сварливим у відносинах з підлеглими та своїми партнерами. Кращим виходом для нього буде не повний вихід з бізнесу, а заміна його на інший вид діяльності, більш масштабний, престижний. Крім того, у корпоративному бізнесі між учасниками нерідко виникають суперечності, конфлікти. Тривалі перерви у здійсненні контролю за підприємством також призводять до психологічного дискомфорту.
До економічних причин продажу бізнесу належать:
Бізнес спеціально створюється для продажу.
- Перепродаж бізнесу після його вдосконалення.
- Нестача коштів, необхідних для підвищення якості та збільшення обсягу продукції, що випускається.
- Прогнозований спад у цієй галузі економіки.
- Реалізація непрофільних активів.
- Зниження економічної ефективності бізнесу.
Найпоширенішою мотивацією для продажу бізнесу є зниження показників його економічної ефективності. Під впливом багатьох чинників - таких, як загальна економічна криза, спад у певній галузі економіки, зниження споживчого попиту, загострення конкурентної боротьби, посилення податкового та адміністративного тиску, - губляться економічні стимули ведення бізнесу. Норма прибутку на вкладений капітал опускається нижче, ніж це досягнуто в інших галузях економіки. У разі нестачі вільних коштів, необхідних для підтримки та розвитку бізнесу, власник немає можливості перебудувати виробництво. І тоді він приймає рішення про вихід із ринку. Бізнес виставляється на продаж, привертаючи увагу ефективніших власників, монополістів, і просто охочих заробити на перепродажу.
До третьої групи причин продажу бізнесу відносяться найрізноманітніші ситуації непередбачуваного характеру: раптовий випадок, що вимагає значних грошових витрат; погіршення здоров`я власника поважного віку за відсутності гідного приймача; зміна місця проживання та інші обставини.
У всіх подібних випадках перед власником бізнесу постає питання – як краще реалізувати своє дітище? Варіантів небагато: ліквідація, реорганізація та продаж.
Рішення про ліквідацію підприємства приймається або власником (вищим органом), або в судовому порядку. При ліквідації підприємства власник бізнесу отримує мінімальну винагороду за підприємницьку діяльність. Навіть реалізація цілісного майнового комплексу у порядку ліквідації підприємства не може розглядатися як продаж готового бізнесу. Покупець такого майна не запропонує за нього тих грошей, яких коштує діюче та добре налагоджене підприємство, яке не потребує значних капіталовкладень. Реорганізацію (приєднання) підприємства можна розглядати як компромісний варіант між ліквідацією і продажем готового бізнесу. Приєднатися до більш заможного та перспективного бізнесу на рівноправних партнерських умовах – важке завдання. Тут відсутня можливість вибору кращого контрагента, кращих умов передачі під чужий контроль. Тому продаж бізнесу на конкурентному ринку залишається найбільш прийнятним варіантом для його власника. Для успішного просування свого бізнесу на ринку продавець має знати мотиви, якими керується потенційний покупець.
Основними мотивами для купівлі готового бізнесу є:
- Значна економія часу та коштів, необхідних для створення нового бізнесу, реалізації нової бізнес-ідеї.
- Розширення існуючого бізнесу, переорієнтація на випуск нової продукції або створення допоміжної ділянки, що підвищує ефективність основного виробництва.
- Розширення та вдосконалення мережі збуту товарів та послуг.
- Прогнозоване чи спостережуване зростання ефективності капіталовкладень у цю галузь економіки.
- Перепродаж.
- Усунення конкурентів та встановлення монополії у певному сегменті ринку.
- Використання певних переваг (пільг), що надаються підприємствам цього регіону, галузі.
- Використання хорошої історії бізнесу, відомої марки, ліцензій і т.д.
- Залучення у бізнес родичів, друзів.
Відкриті торги на ринку готового бізнесу є єдиним варіантом пошуку найкращого контрагента. Перед кожним учасником ринку постає безліч питань: Як вийти на цей ринок? Як не помилитися в ціні? Зрештою, як практично здійснити саму процедуру переходу прав власності? На ці питання Ви знайдете відповідь у наступній статті.
Як купити чи продати готовий бізнес?
Відчуження або придбання бізнесу – це рідкісна подія у житті кожного підприємця та інвестора. Більшість учасників ринку готового бізнесу не мають необхідного досвіду купівлі-продажу діючого підприємства. Вони обгрунтовано бажають застрахуватися від неминучих у будь-якій новій справі помилок. Гарантувати успіх при пошуку партнера та укладанні угоди може лише досвідчений посередник з репутацією надійного ділового партнера, який не отримує вигоди від заниження чи завищення ціни та максимально захищає інтереси свого клієнта.
Найважливішою складовою успішного укладання угоди є передпродажна підготовка бізнесу.
Будь-який товар продається краще (швидше та дорожче), якщо він підготовлений до просування на ринку. Тут необхідний комплекс заходів, що сприяють залученню уваги та підвищенню попиту потенційних покупців.
Насамперед продавець повинен визначитися з місцем пошуку потенційного покупця. Його можна знайти серед своїх знайомих, на стихійному чи організованому ринку. Для продажу бізнесу своєму приятелю особлива підготовка не потрібна: він знає Ваш бізнес, всі його недоліки та переваги. На стихійному ринку можна привернути увагу аферистів та стати їхньою жертвою. Інша справа – коли покупець та продавець зустрічаються на організованому ринку. Тут велике значення має репутація посередника та його тактика просування "товару" на ринку. Можна по-різному розставляти акценти, загострювати увагу на перевагах і применшувати значення недоліків, але приховувати від потенційного покупця самі ці недоліки не варто. Краще, наскільки можна, їх усувати під час передпродажної підготовки, і робити це систематично (навіть у момент ведення переговорів із покупцем). Ось кілька порад для передпродажной підготовки бізнесу:
- Не повідомляйте своїм менеджерам та працівникам про намір продати бізнес - нехай це буде, наприклад, реструктуризація (це необхідно для того, щоб уникнути пересудів в колективі).
- Приведіть територію та приміщення свого підприємства до ладу, по можливості виконуйте поточний ремонт обладнання та транспортних засобів.
- Приведіть бухгалтерську документацію у відповідність до вимог закону, методично погашайте кредиторську та дебіторську заборгованість, не нехтуйте навіть малими сумами.
- Не відволікаючись від поточної роботи, зверніться до професійного посередника. Таке відволікання може зашкодити роботі вашого підприємства, що зрештою позначиться і на його вартості.
- В інформації про продаж бізнесу повідомите максимальний обсяг інформації; зацікавити потенційного покупця можна не стільки загальними характеристиками діючого бюізнесу, скільки своїм баченням перспектив його розвитку, не приховуючи при цьому факторів ризику.
- Будьте готові на будь-якому етапі передпродажної підготовки бізнесу зустрітися з потенційним покупцем та показати йому свою фірму.
Оформлення угоди. При неуважному оформленні угоди щодо купівлі-продажу бізнесу у покупця можуть виникнути наступні проблеми: Насамперед необхідно переконатися, що власником підприємства є саме продавець. Для цього необхідно вивчити оригінали документів, що підтверджують право власності на даний об`єкт. Необхідно переконатися, чи не є майно підприємства орендованим чи отриманим за договором лізингу. Вкрай важливо переконатися у відсутності будь-яких обтяжень об`єкта купівлі (податкової чи іншої застави, оренди, безоплатного користування). Не зайвим буде запитати виписку про відсутність застави з відповідного Державного реєстру та офіційну довідку з податкового органу про наявну заборгованість із податків (зборів, обов`язкових платежів). Якщо продавцем бізнесу є фізична особа, а майно, що відчужується, придбано ним у шлюбі, то необхідно мати нотаріально посвідчену згоду подружжя. Необхідно вивчити всі умови договору з органом приватизації, якщо майно, що продається, було викуплено в процесі приватизації. У цьому випадку продавець має повністю розрахуватися за придбане підприємство та виконати всі інші умови договору з державним органом приватизації. Усі виписки, довідки та інші документи повинні бути датовані числом укладання угоди. Якщо такі документи датовані більш раннім числом, то в договорі купівлі-продажу повинні бути передбачені умови щодо обов`язкового попередження покупця про права третіх осіб на об`єкт продажу та надані гарантії продавця, що включають жорсткі штрафні санкції за відчуження або обтяження майна, які виконани в період до дати укладання угоди.
Як оцінити діючий бізнес?
Для визначення реальної чи майбутньої вартості бізнесу потрібно виконати його оцінку. Питанням оцінки бізнесу присвячені роботи Г.В.Буличова, С.В.Валдайцева, В.В.Григор`єва, М.А.Федотової, Ф.Модільяні, М.Міллера, Ш.Пратта та інших дослідників. У найзагальнішому розумінні оцінка підприємства виконується у випадках, коли ринок об`єктивно неспроможний виконати таку оцінку. Це відбувається у таких випадках: - оцінювана фірма формально є закритою; - акціонерне товариство фактично є закритою компанією (ії акції не торгуються на фондовій біржі та позабіржовому ринку); - інвестори недостатньо довіряють ринку акцій як індикатору вартості акціонерних компаній (недосконале законодавство, що регулює діяльність акціонерних товариств, недостатній обсяг операцій з акцій); - Існують певні труднощі, пов`язані з роботою на ринку цінних паперів (недостатній розвиток інфраструктури фондового ринку, складності при оформленні купівлі-продажу акцій). Оцінка бізнесу не зводиться до простого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Вона значно складніша ніж просте підсумовування вартості майна та відображених у балансі об`єктів інтелектуальної власності. Наприклад, оцінка молодої зростаючої фірми, яка успішно закріпилася на ринку і набула явно виражених конкурентних переваг, але не встигла накопичити значні майнові активи, повинна зводитися не тільки і не стільки до простої оцінки майна, скільки до оцінки прав, конкурентних переваг , комерційних секретів та встановлених зв`язків з контрагентами, клієнтурою. Існує безліч конкретних причин для виконання оцінки фірми. Показники балансової чи ринкової оцінки (за вартістю угод із паями чи акціями) далеко не завжди відображають дійсну вартість компанії. Причиною тому є інфляція, недосконалість існуючих норм і методів амортизації, урахування вартості ресурсів, що купуються в собівартості проданої продукції, відмінності в часі прийняття на облік активів, що амортизуються, завищення або заниження прибутку (збитку) тощо. У разі підготовки підприємства до продажу оцінка виконується для визначення об`єктивності стартової ціни пропозиції, а також встановлюваної під час торгів мінімально прийнятною (для продавця) та максимально можливою (для покупця) ціни компанії. Отримана в результаті вивчення бізнесу оцінка може вплинути на прийняття рішень міноритарними учасниками компанії, зокрема, на їх рішення про купівлю нових або продаж наявних дрібних і портфельних паїв (пакетів акцій). Для оцінки бізнесу перш за все необхідно знати, чи є ця компанія насправді відкритою або закритою. В Україні в основному всі компанії малого та середнього бізнесу є закритими, у тому числі більшість підприємств, що мають статус публічного акціонерного товариства. По-друге, велике значення має, яка частка бізнесу виставляється на продаж. По-третє, на який момент часу в майбутньому (нехай навіть короткий) має бути виконана оцінка бізнесу і чи плануються якісь істотні зміни в компанії за період часу, що залишився. По-четверте, на якій стадії існування знаходиться фірма. Оцінка бізнесу може бути як оцінкою фірми з усіма її зобов`язаннями та реалізованими проектами, так і оцінкою її майнового комплексу, тобто майна, контрактів та прав власності, що дозволяють випускати та продавати продукцію, вести справу. У поняття майнового комплексу з освоєння, випуску та реалізації конкретної продукції можуть увійти кредитні контракти за тими кредитами, які взяті або які ще можна взяти за угодою про надання кредитної лінії. Крім того, в оцінку вартості майнового комплексу увійдуть ще не погашені зобов`язання за зазначеними кредитними контрактами, які знижують цю вартість як, втім, і дебіторська заборгованість, що підвищує вартість майнового комплексу. Предметом оцінки може бути і підприємство, яке не має статусу юридичної особи. Оцінка підприємства за його майном передбачає оцінку як матеріальних, так і нематеріальних активів. Останні не можут оцінюватись на ринку, так як таких ринків немає. Нематеріальні активи оцінюються тією мірою, якою вони надають певні конкурентні переваги бізнесу (бізнес-лінії). Складовою матеріальних активів є фінінсові активи. Якщо фірма перебуває напередодні банкрутства або з її приводу призначена передбачена законом зовнішня процедура, необхідно визначити, що саме на момент оцінки виявиться більш цінним – пайова участь у фірмі, або її майновий комплекс. Продавці завжди схильні завищувати стартову ціну та звинувачувати покупців, які нібито недооцінюють їхній товар і не бачать своєї вигоди від покупки. Власники бізнесу приписують своєму підприємству високу інвестиційну привабливість. Якщо продавець зможе показати, у чому саме полягають переваги даного проекту, чи застрахований він від коливань ринку, поведінки конкурентів, то такий бізнес швидко знайде свого покупця-товстосума. Велика частина українських підприємств, що готуються до відкритого продажу, на жаль, не мають занадто високої інвестиційної привабливості, і тут стартова ціна бізнесу виступає важливим, а часом і вирішальним фактором його просування на ринку. Правильне представлення (презентація) свого бізнесу потенційним покупцям і встановлення оптимальної стартової ціни – дві найважливіші складові успішного просування бізнесу на ринку. Однак досягти його можна лише за допомогою професійних учасників ринку.
Як вибрати посередника на ринку готового бізнесу?
Бізнес-брокер вирішує такі питання:
- через свої канали поширення інформації забезпечує рекламу бізнесу, що продається і купується, здійснює пошук потенційних контрагентів;
- забезпечує конкуренцію між покупцями, якщо претендентів на бізнес виявиться декілька;
- забезпечує конкуренцію серед продавців, якщо на продаж буде виставлено кілька однотипних підприємств, а покупець – один;
- застерігає учасників ринку від помилок під час оформлення та виконання угоди.
Вихід на ринок буде успішнішим, якщо це виглядає не як необхідність, а як можливість, очікування сприятливої ціни на той чи інший товар. У контрагента не виникнуть підозри, що Ви хочете продати або купити товар за будь-яку ціну, якщо це виконуватиме за Вас професійний посередник. У таких умовах жодна із сторін не опиниться у збитку. Ось кілька рекомендацій щодо вибору посередника на ринку готового бізнесу:
- Працюйте з одним партнером. Краще вчасно перейти до співпраці з новим брокером, ніж вирішувати свої проблеми одночасно з кількома.
- Не довіряйте всім підряд. Витратьте трохи часу на ознайомлення з майбутнім партнером, проведіть зустріч із його власником, головним менеджером.
- Не оминайте енергійного і цілеспрямованого партнера; коли прийде до нього популярність – його послуги безперечно подорожчають.
- Підтримуйте контакт із партнером не лише на діловому, а й на людському, емоційному рівні.
- Не намагайтеся перебудувати партнера під себе; чим ширше спектр поглядів та підходів, тим більше шансів знайти оптимальне рішення.
Спеціалісти нашого Агентства допоможуть Вам успішно вирішити свої завдання на ринку готового бізнесу!
|
|